Тетерівська об'єднана територіальна громада
Житомирська обл. Житомирський р-н.
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ: ЙОГО ВИДИ ТА НАСЛІДКИ

Дата: 13.09.2021 15:56
Кількість переглядів: 5684

Фото без опису
    Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я і розвитку  дитини, а нерідко являється загрозою  життю чи навіть є причиною смерті.

     Згідно з Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12. 2017 року.

     Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

    Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

       Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будьякі діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі, вчинені стосовно дитини або в її присутності.

      Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

      Щодо психологічного насильства, воно найчастіше поєднане з іншими видами насильства, які дитина зазнає одночасно.

      Психологічне (також зазначається як емоційне) насильство містить як окремі випадки, так і постійну відмову з боку батьків забезпечувати оточення, що сприяє та підтримує розвиток дитини. Таке насильство виражається в: обмеженні пересування; приниженні, звинуваченнях, погрозах, залякуваннях, дискримінації, висміюванні; інших нефізичних формах відторгнення або ворожості до дитини.

     Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

      Примітка: стосовно дітей, економічне насильство визначають як нехтування потребами дитини, тобто відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, що їх заміняють. Недбале поводження визначається також як нехтування потребами дитини. Також в деяких джерелах можна зустріти термін «недогляд». Включає як окремі випадки, так і постійну відмову батьків чи інших членів сім’ї забезпечувати розвиток та благополуччя дитини (коли передбачається, що батьки можуть і повинні це робити) і найчастіше стосується таких сфер: здоров’я, освіта, емоційний розвиток, харчування, безпечні умови проживання.

       Цькування, булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – залякувати, цькувати, задирати) – різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).

Соціальні наслідки домашнього насильства:
      Можна виділити два наслідки, що виявляються одночасно: шкода для жертви і для суспільства
      Діти, що пережили будь-який вид насильства, відчувають труднощі соціалізації: у них порушені зв'язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо.
Рішення своїх проблем діти - жертви насильства - часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто сполучено з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.
Правове
 регулювання

     Головними документами правового регулювання прав дітей, сімейних відносин та питання насильства над дітьми є Конституція УкраїниСімейний кодекс України та Кримінальний кодекс України, норми яких визначають та гарантують охорону і захист прав дітей у нашій державі.

    У статті 52 Конституції вказано, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

     Сімейний кодекс України визначає основні засади шлюбу, права та обов’язки батьків, дітей та інших членів сім’ї, а також окреслює правові наслідки щодо невиконання ними цих обов’язків та порушення прав.

     Основні обов’язки батьків щодо виховання дітей визначені у статті 150 даного кодексу. Відповідно до вимог цієї статті батьки, зокрема, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також її поважати. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, та застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Відповідно до норм сімейного законодавства сама дитина, у разі порушення її прав та інтересів, може звернутися за їх захистом до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а у разі досягнення чотирнадцятиліття — безпосередньо до суду.     Порушення прав та інтересів дитини та жорстоке поводження з нею, за сімейним законодавством може бути підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 дає вичерпний перелік таких підстав). Слід зауважити, що коли судом при розгляді справ про позбавлення батьківських прав буде виявлено у діях батьків або одного з них ознаки злочину, правовідносини переходять з ініціативи суду у сферу кримінального законодавства. Так, Кримінальним кодексом України визначаються види злочинів, які пов’язані із жорстоким поводженням з дітьми, зокрема, умисне вбивство дітей; доведення дітей до самогубства; нанесення тілесних ушкоджень; побої та мордування; катування; незаконне позбавлення волі або викрадення дитини тощо.

    Якщо ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми - на вулиці, по сусідству, у школі, на дитячому майданчику - ви ЗОБОВ'ЯЗАНІ повідомити про це органи Національної поліції України, за номером 102, та Службу у справах дітей  того населеного пункту, де проживає або була виявлена дана дитина.

Не ігноруйте такі випадки.
Не замовчуйте їх.
Діти повинні жити у безпеці 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь